Але написати аж надто просту історію мені так і не вдалося. У процесі розробки сюжету практично миттєво до нього, крім політики, потрапили релігія, великі гроші, брудний бізнес і болюча, вибухова тема - ставлення суспільства до ЛГБТ (жахливе ставлення, як вам відомо, сподіваюсь). Тож про розвагу у чистому вигляді вже не йшлося. 

 

Та й різних історій «на узбіччі» у романі доволі багато: від американського пілота, що загинув у 1941 році на бельгійському узбережжі Північного моря, до станції метро у Відні, до якої нікому нема діла, крім мене самого, від сюрреалізму у живопису до середньовічних колядок і опери. 

 

Але всьому цьому я надав певного сенсу.

 

Мене дуже цікавить релігійна тематика, вплив релігії на людей і світ, її темні й світлі сторони. Зі свого журналістського досвіду я знаю, що вона цікавить багатьох. Навіть того, хто про неї взагалі ніколи не думає, напевне, боляче чіпляли слова Папи Римського про Україну, його дії або бездіяльність. Я правий?

 

Зі свого досвіду я виніс певні знання про політику і бізнес: я розуміюся на тому, точніше – розуміюся трішечки більше, ніж трохи (з роками я припинив вважати, що знаю щось непевне). Депутати, мери міст, міністри, дипломати, президенти, олігархи, звичайні, скромні мільйонери і власники тютюнових кіосків – це саме ті люди, з якими я спілкувався багато років і продовжую це робити зараз.

 

Тому для мене було природньо змішати коктейль з грошей, політики і релігії – міцний вийшов напій. Навіть як на мене самого.

 

І знаєте що? Якщо вам десь одразу на початку роману почне здаватися, що я все вигадав, то з вашого боку це буде невеличкою помилкою.

 

Ще тоді, три роки тому, я подумав: а що як раптом українські церкви почнуть благословляти якщо не гей-шлюби, а хоча б учасників таких союзів? Такий собі суспільний компроміс: і вашим, і нашим. Чому б першими не стати, приміром, українським католикам або ж греко-католикам? «Ти ж знаєш, що цього не буде. Не зараз. Тебе засміють», - казав я сам собі. У 2023 році це зробив Папа Римський Франциск.

 

Тоді ж я подумав: чому серед українських католиків нема жодного кардинала? «А для чого?» - спитаєте ви. І я маю відповідь: сан кардинала відкриває шлях до… Ну, тут я вже не буду спойлерити, з вашого дозволу.

 

А що робити, коли більшість світових фінансових інституцій настільки втомиться від України, що припинить її кредитувати, якось спало мені на думку? І одного разу – прямо у наші дні про таку втому заговорили. Що ж робити? Де шукати рятівний круг? Тоді я дозволив своїй фантазії вийти за межі можливого, і вирішив знайти його там, де ніхто й ніколи шукати навіть і не подумав би.

 

Вранці 24 лютого 2022 року всі мої плани і весь розроблений сюжет розбились з першим вибухом за вікном. 

 

Так я думав.

 

Але, оговтавшись після першого шоку, який пережив разом зі всією країною, я повернувся до книги, але переніс події у майбутнє, коли війна скінчилась нашою перемогою. 

 

У романі я використав дуже багато реальних подій, але зробив з них такий мікс, що той, хто всі ці події згадає, буде здивований тим, як вони були подані. Але більшість з того, про що у ньому йдеться, - вигадка, звичайно. Читаючи цю книгу, дехто з вас нерідко буде промовляти «та бути того не може!». Однак ви й самі знаєте, що нічого неможливого вже давно не існує.

 

Зокрема, світові події останніх двох років, наша війна продемонстрували, якими хиткими є міжнародні інституції. Російська агресія вже має певний побічний ефект: подекуди й подеколи в Європі звучать голоси про вихід з ЄС, про якісь особливі національні інтереси країн Співдружності, спроби захистити які віддалено нагадують події 1930-х років. Для мене це стає потроху очевидним, тому я не міг пройти і повз перетворень, що зароджуються на наших очах (хотів би я помилитись).

 

А якщо вам почне здаватися, що у реальному житті президенти та інші «великі люди» не розмовляють так, як вони розмовляють у книзі, то я знов скористаюсь своїм досвідом, аби переконати вас у протилежному – саме так вони і розмовляють, коли залишаєшся з ними наодинці, без телекамер. З цієї причини в романі так багато діалогів – я надто багато часу життя провів у розмовах і бесідах, ставлячи питання і шукаючи «живі» відповіді. Тому я хотів передати вам «смак і запах» цих розмов.

 

Роман, який починається з глибоких сумнівів головного героя, Данила Крока, з його досліджень і підготовки до виконання його місії, поступово перетворюється у божевільний action. З особливим передчуттям я уявляю, як ви, читаючи книгу, шукаєте на мапі Європи маршрути моїх героїв, пісні, які вони співають, картини, які вони роздивляються у музеях, міста і вулиці, де вони опиняються – і ось все це вже абсолютно реально.

 

Книга захопить вас. Принаймні я спробував досягти такого ефекту, «чорт забирай, принаймні я спробував» (“But I tried, didn't I? Goddamnit, at least I did that.” Кен Кізі, «Над зозулиним гніздом»). І я дізнаюсь про це лише тоді, коли ви прочитаєте мою книгу.

 

Дякую за те, що ви тут, дякую за кожну куплену книгу і за кожен відгук, яким би безжальним він не був.

 

Андрій Черніков, Київ, Україна, березень 2024